шаленіти

-і́ю, -і́єш, недок.

1) Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. || Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють. || Нестримно виявлятися. || Виражати стан надзвичайного збудження, несамовитості, нестямності (про обличчя, погляд і т. ін.).

2) Виявлятися з надзвичайною силою, бурхливо, бути дуже сильним (перев. про явища природи, стихійні явища). || Інтенсивно, з запалом грати, співати і т. ін. || Набувати надзвичайно великого напруження у своєму перебігу (про бій, штурм і т. ін.). || Діяти інтенсивно, напружено (про вогнепальну зброю).

3) Бути у нестримному, стрімкому русі. || Надзвичайно швидко щось виконувати, робити.

4) Діяти нерозумно, нерозсудливо. || Те саме, що божеволіти 1).